ЯКИМ ЧОРНИЛОМ ПИСАЛИ КОЗАКИ У XV–XVII СТОЛІТТЯХ - 5 Жовтня 2011 - Миргородське козацтво

Ви увійшли як  Гість | Група "Гості"  Вітаю Вас  Гість | RSS

               | Реєстрація | Вихід | Вхід |                              Субота, 03.12.2016, 12:33

Форма входу

Пошук

Меню сайту

Калькулятор

Випадкове фото

Життя сайту у днях

Головна » 2011 » Жовтень » 5 » ЯКИМ ЧОРНИЛОМ ПИСАЛИ КОЗАКИ У XV–XVII СТОЛІТТЯХ
18:41
ЯКИМ ЧОРНИЛОМ ПИСАЛИ КОЗАКИ У XV–XVII СТОЛІТТЯХ


 

Використання різнокольорових чорнил відоме ще з незапам’ятних часів відтоді, як з’явилось буквенне письмо. Так і почали використовувати чорнила (водний розчин барвника). Чорне чорнило було відоме в 3 тисячолітті до нашої ери, зокрема в Єгипті. Способи виготовлення чорнил з часом змінювалися. Так, в 3 століття до нашої ери в Китаї виготовляли чорнило з фарби, яка утворювалась від спалювання тваринних і рослинних речовин. У Римі і Греції в цей час за основу була чорна фарба, яку одержували з деревної смоли, що видобувалась в спеціальних печах. Поряд з цим, для писання священних книг використовували золоте та срібне чорнила, тобто суміш золотого чи срібного порошку з лаком. Яким же чорнило користувалися українські козаки в XVна початку XVIII століть?

Для ведення письмових справ кожний козацький полк, сотня і, звичайно, Запорізька Січ, мали свого писаря. Писар на Запорізькій Січі вибирався козаками так само, як і отаман чи суддя. З писемних джерел відомо, що символом влади писаря була чорнильниця, або каламар (від східного «калям» – тростина). На козацьких радах писар мав свій каламар за поясом, а гусяче перо, що знаходилось в довгій трубочці, витягував з неї і розміщував за правим вухом.

На Україні в період козаччини найпоширенішим було чорнило з бузини. Його виготовляли наступним чином: стиглі ягоди бузини розминали, змішували з водою (найкраще з дощовою), кип’ятили і через 15-20 хвилин рідину зливали в інший посуд. До розчину додавали чистої води і кип’ятили ще раз. Таку операцію повторювали 4-5 разів. Одержаний розчин настоювали протягом ночі, а наступного дня його переливали в чистий казан і знову кип’ятили на маленькому вогні, постійно помішуючи до отримання стану рідкої сметани. Потім цей розчин розливали у пляшки, додаючи в них для тривалого зберігання залізно-купоросної чи галунової потрави.

Перед використанням фарбу наполовину розбавляли водою – і чорнило було готове. Воно не розчинялося під дощем і не вигорало під сонцем.

Козаки виготовляли різнокольорові рідини для писання. Наприклад, зелену фарбу одержували з листя бузини чи польового хвощу, синю – із стебел плавуна пуповидного, пурпурову – з ягід крушини крихкої, коричневу – з її кори. Але козаки не лише писали чорнилом, але й лікували ним. Так, найкращим засобом від бешихи (рожі) було чорнило, виготовлене з дубових горішків (галів) та чорниці. Бузинове чорнило пили, додавши столову ложку меду при застуді і нежиті. Ним же виводили лишаї та інші захворювання шкіри.

Отже, достеменно відомо з козацьких джерел, що писарі того часу писали якісним природним чорнилом, яке дуже часто виконувало подвійну функцію. Ці надбання і досвід наших пращурів залишились нам у спадок в писемних джерелах. Тож ми повинні пам’ятати про ці надбання і пишатися ними.

 

М.Коваленко, отаман РКТ «Миргородський Полк Українського Козацтва»          
Переглядів: 537 | Додав: Lavrik | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Календар
«  Жовтень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Архів записів

Наше опитування
Оцініть мій сайт
 
Всього відповідей: 37


Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright http://mirkozactvo.ucoz.ua/ © 2016 Створити безкоштовний сайт на uCoz