Золото Полуботка. - 9 Травня 2010 - Миргородське козацтво

Ви увійшли як  Гість | Група "Гості"  Вітаю Вас  Гість | RSS

               | Реєстрація | Вихід | Вхід |                              Субота, 03.12.2016, 12:34

Форма входу

Пошук

Меню сайту

Калькулятор

Випадкове фото

Життя сайту у днях

Головна » 2010 » Травень » 9 » Золото Полуботка.
17:02
Золото Полуботка.


В цьому році, а точніше навесні виповнюється 350 років від дня народження Павла Леонтієвича Полуботка, який був помітною постаттю серед козацької старшини того часу.

Згідно переказів Павло Полуботок у 1720 році зробив вклад в англійський банк 200 тисяч карбованців золотом ( близько 650 кг) і заповів цей скарб самостійній Українській державі та своїм спадкоємцям. Полуботок мав 2-х синів і чотири дочки, на онуках рід Полуботків припинився. Через дочок та онучок нащадками Полуботка стали: Забіли, Миклашевські, Милорадовичі, Стороженки і Капністи.

Павло Леонтійович Полуботок народився 1660 року і походив з давнього козацького роду. Його дід Артемій був сотником Чернігівського полку за часів Демяна Многогрішного, батько Леонтій Полуботок при гетьманові І. Самойловичу був спочатку полковником Переяславським, а потім генеральним бунчужним. Сімя Полуботків була заможною. Павло Полуботок отримав прекрасну освіту в Києво-Могилянському колегіумі. Одружився в 1680 році на племінниці гетьмана Самойловича Єфринії . Мав не прості стосунки з Степаном Мазепою, все ж останній в 1706 році призначив Полуботка полковником Чернігівським. В свою чергу гетьман Іван Скоропадський дуже цінував Полуботка і в 1722 році передав офіційно свої повноваження, визнавши його за наказного гетьмана, до обрання нового володаря булави, але потрібен був ще дозвіл царя на вибори. Цар Петро І потрібного дозволу не дав, бо він не хотів виборів гетьмана і Малоросійська колегія планувала знищення українського самоврядування. Підтвердженням здогадів наказного гетьмана була й особлива брутальність президента Малоросійської колегії Вельямінова в поводженні з українською козацькою старшиною. Малоросійська колегія самочинно запроваджувала нові податки, і це поверх тих податків, що йшли до царської казни. Павло Полуботок хотів вплинути на Вельямінова але безрезультатно. Крім того Вельямінов написав доноси цареві «став збирати скарги проти наказного гетьмана». 1723 року цар закликав Чернігівського полковника, генерального суддю Івана Черниша і генерального писаря Семена Савича до Петербурга, щоб обговорити багато важливих питань. Козацька старшина благали царя підтвердити новими листами – патентами козацькі привілеї, а саме, вольність самим обирати гетьмана. Полуботок і його товариші провели осінь і частину зими в Сан-Петербурзі. Вони бачили що цар зволікає і не бажає погодитися з їхніми вимогами. Меншиков  настроїв царя проти козаків і хотів підштовхнути його до цілковитого покріпачення Малоросії. Павло Полуботок знову  звернувся до царя з  промовою на захист козаків проти несправедливості, яку чинила малоросійська колегія. Після цієї промови Полуботка і козацьку старшину було увязнено і кинуто до Петропавловської вязниці. Всіх їх було піддано найжорстокішим допитам і тортурам. Не витримавши катувань та нелюдських знущань Павло Полуботок 18 грудня 1724 року помер у вязниці. Поховано його в Петербурзі, поблизу церкви святого Самсонія. Виступ Павла Полуботка на захист «прав та вольностей», здобутих українським суспільством закінчився цілковитою поразкою. Розєднана глибокими соціальними суперечностями, на яких вправно грали російські урядовці, козацька старшина виявилась нездатною  згуртуватися навколо національної ідеї.

Легенда про Полуботкові міліони, чи міліарди час від часу зявляється на телебаченні і сторінках преси. Багато говорять і пишуть про це, але замість того щоб здіймати галас про дивовижну історію,  домагатися зізнатись від англійських банкірів де ці гроші перш за все, ми українці, повинні віддати всі почесті Павлу Полуботку і увічнити його память на Батьківщині. На родовому гербі Павла Полуботка зображено серце хрест – навхрест прострілене двома стрілами. Любов до рідної землі, до рідного краю, це той, найдорожчій скарб, що заповів нам Павло Полуботок.

Переглядів: 1397 | Додав: Lavrik | Теги: наказний гетьман, скарб., Золото Полуботка, Павло Полуботок | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
КРУТО!!!!!!!! ЦЯ РОЗПОВІДЬ МЕНЕ ВИРУЧИЛА!!!!!!!І ВОНА ЦІКАВА!!!!!!!

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Календар
«  Травень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Архів записів

Наше опитування
Оцініть мій сайт
 
Всього відповідей: 37


Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright http://mirkozactvo.ucoz.ua/ © 2016 Створити безкоштовний сайт на uCoz