Ви увійшли як  Гість | Група "Гості"  Вітаю Вас  Гість | RSS

| Реєстрація | Вихід | Вхід |                              Вівторок, 24.12.2024, 19:15

Згідно з указом російської імператриці Катерини ІІ від 16 вересня 1781 року, в Лівобережній Україні з 9 січня 1782 року було скасовано військово-адміністративний полковий поділ, натомість запроваджено намісництва, а колишні козацькі полки перетворено у регулярне російське військо. Це був неоднозначний і не блискавичний процес. Протягом певного часу після скасування козацькі полки чи їх підрозділи ще продовжували функціонувати.

За умов бюрократизації суспільного життя останніх двох десятиліть XVIII століття в Україні, перетвореній на кілька намісництв, зростала потреба в ослуговуванні й охороні численного управлінського апарату, який дедалі зростав.

У січні 1782 року згідно з «ордером» генерал-фельдмаршала, сенатора графа П.О.Румянцева-Задунайського і відповідним наказом генерал-поручика С.Є.Ширкова, управителя Київського намісництва, в повітовому місті Миргороді було утворено так звану штатну команду для утримування варт («караулів») у «присутственных местах» – адміністративно-судових установах міста й повіту.

Штатна команда перебувала в підпорядкуванні миргородського городничого, секунд-майора Олексія Осиповича Пхеїдзе¹, якому було надано право вимагати від Миргородської полкової канцелярії щомісячного відрядження до міста козаків Миргородського полку². Миргородського полковника Федора Заньківського було зобов’язано щоразу надсилати 28 виборних козаків, зокрема, 8 кінних, на чолі з козацьким старшиною; ці козаки щомісяця мали замінюватися іншими. Нерідко посилали одних і тих самих козаків.

Миргородська штатна команда була одночасно й повітовою, і городовою. На виконання цього завдання, зазвичай, відряджали козаків першої Миргородської, другої Миргородської та Сорочинської сотень Миргородського полку, а також двох Ковалівських, двох Комишанських і Лютенської сотень сусіднього Гадяцького полку. В той же час Миргородський полк відряджав козаків для вартової служби до інших міст³. Військовослужбовців Миргородської штатної команди посилали до м. Лубен для утримування варти при польовій аптеці⁴, до містечка Опішні для вартування «провіантського магазейну»⁵, до м. Катеринослава. До обов’язків штатної команди входило також утримування в’язнів – «колодників»⁶. Городничий контролював дії Миргородської штатної команди.

Це були останні місяці діяльності Миргородського полку. Як військова одиниця він ще існував навесні 1783 року. 28 квітня цього року полковою канцелярією  було подано формулярні списки старшини й козаків полку із зазначенням, хто з них бажає продовжувати службу в регулярній російській армії⁷.

На рубежі 1782 і 1783 років було припинено практику комплектування Миргородської штатної команди щомісячними змінними нарядами козаків Миргородського полку. Штатну команду очолив Данило Єнікуцов – прапорщик, «занимающий место подпорутчичье»⁸, виходець із «волоского шляхетства города Яс», переведений до Миргорода з колишнього Слобідського батальйону. Військовими службовцями штатної команди стали, здебільшого, солдати з Росії. На базі Миргородської штатної команди згодом виріс миргородський гарнізон.

Виборні козаки Миргородського полку після 1783 року були перетворені на військових обивателів, їхній статус прирівнювався до статусу державних селян. Козацька старшина Миргородського полку, здобувши права дворянства, перетворилася на поміщицтво й чиновництво.

Миргородська штатна команда розміщалася приблизно на тій території,  яку й сьогодні в Миргороді займає військова частина, – на правобережжі, на північний захід від стадіону «Старт», між нинішніми вулицями Гоголя й Озерною.

Опубліковані нижче документи про службу козаків Миргородського полку в Миргородській штатній команді дають уявлення про іменний склад частини миргородського козацтва⁹ останніх місяців його існування, про стосунки полкової адміністрації з миргородським городничим правлінням, увиразнюють одну із найдраматичніших віх у історії українства – добу ліквідації козацького ладу.

Публікація документів учинена сучасним правописом із збереженням особливостей мови XVIII століття.

                                         ДОКУМЕНТ № 1.

Получено =782 года февраля 28 д.

Из полковой Миргородской канцелярии, высокоблагородному господину секунд-майору уезда Миргородского городничему князю Пхеидзе.

                                                       ИЗВЕСТИЕ.

Понеже отправленным в силе указного повеления повелеть от сего полку в городе Миргороде содержание в присутственных местах караула при старшине двадцати осми человек козакам, между коимы восемь конных, находиться месячный термин 1, на которой они в силе того повеления выслани: 1 уже выходить, надлежит им перемену учнить другимы, а как к оному уезду […] селения и полку Гадяцкого сотен Перво- и Второковалевских да Перво- и Второкомышанских и сотни Лютенской деревни Сакаловка и Млины, то должно в облегчение сему полку  высылать к вышеписанным присутственным местам на караул козаков чинить вспоможение, поелику сия высылка таковых караульных // выборных козаков, от сего полку чинимая и в другие здешние уездные городы. И хотя следовало [бы] на смену ныне находячихся в видении¹⁰ Вашем в Миргороде требовать о положенных и от полку Гадяцкого, но в разсуждении, что уже оным месячной термин оканчивается, потому и на следующий месяц перемена от сего полку имеет быть учиненна, а затем уже на предследующие м[еся]ци благоволите, Ваше высокоблагородие, на смену оным козакам и старшине высылки, от полковой Гадяцкой канцелярии потребовать других, дабы одним сего полку козакам пред другими не могло быть с отягощением, и что по сему учинете, не оставьте сию канцелярию уведомить.

1782 года февраля 27 д.

Полковник Федор Занковский¹¹.

Полковий Асаул Марко Козиненков¹².

У дел сотенный атаман Андрей Павелков¹³.

                (ДАПО. – Ф. 1050. – Оп.1. – Спр. 8. – Арк. 3 – 3 зв. – Оригінал).

                                           ДОКУМЕНТ № 2

                                                  ПРИКАЗ

                       атаману сотенному Павлу Шаповаленку.

Отправленных в Миргород на караул к присутственным местам 14 человек козаков, в том числе четыре конных, […] десять имеете, приняв их от хоружого сотенного […], следовать в Миргород и там явиться с оными в гпдна городничого князя Осифа Ревазовича Пхеийзе¹⁴ // и находиться с оными в команде впредь до смены.

1782 году марта 5 д.

Сотник Данило Чарныш¹⁵.

                (ДАПО. – Ф. 1050. – Оп.1. – Спр. 8. – Арк. 4 – 4 зв. – Оригінал).